У країні трудоголіків хочуть встановити чотириденний робочий тиждень
Уряд Японії долучився до кампанії, яка агітує за запровадження «гнучких» робочих годин, обмеження понаднормової роботи, оплачувані відпустки й чотириденний робочий тиждень для працівників.
Як зазначає AP, усе це — справжня революція для японців. Адже в їхній мові є навіть окреме слово, яким називають тих, хто помер через перепрацюваня, — «кароші».
Уперше японська влада висловила свою підтримку скороченню робочого тижня ще три роки тому. Деякі японські компанії, зокрема зі швейної, фармацевтичної, електронної і банківської галузей, уже пропонують працівникам переходити на чотириденний робочий тиждень. Але, попри агітацію японського МОЗ, далі розмов справа наразі не йде.
На одному з підприємств компанії Panasonic, інформує AP, право перейти на робочий тиждень із трьома вихідними мають понад 63 тисячі осіб. Але скористалися тим правом лише… 150 працівників цієї фабрики.
Чому японці не поспішають брати на тижні три вихідні? Усе через укорінений у суспільстві стиль життя, що поєднує трудоголізм та стоїцизм, і передбачає самопожертву працівника заради його працедавця. Чимало японців буквально живуть на роботі, роками працюючи понаднормово й не вимагаючи за це грошей. Як наслідок, люди запрацьовуються аж до смерті…
За даними Білої книги «кароші», яку нещодавно оприлюднив уряд Японії, щороку в країні фіксують щонайменше 54 смерті через перепрацювання (найчастіше «кароші» йдуть із життя після серцевого нападу).
Агітація уряду за чотириденний робочий тиждень пов’язана не лише з бажанням запобігти смертям через перепрацювання. У владі сподіваються, що, маючи три вихідні на тиждень, японці похилого віку довше залишатимуться на ринку праці, відкладаючи рішення про вихід на пенсію…
Для Японії це може бути рішенням. Адже через катастрофічне падіння народжуваності й старіння суспільства працездатне населення країни скоротиться 2065 року аж на 40% - з теперішніх 74 до 45 мільйонів осіб.
А тим часом…
«В Японії, де для позначення смерті від перепрацювання є спеціальний термін, «кароші», молоде покоління поступово робить своїм пріоритетом баланс між роботою і особистим життям, — констатує CNA.
— «Перезавантаження» після пандемії і зміни настроїв молодих працівників змінюють невблаганну японську культуру праці, яку визначали тривалий робочий день, обов’язкові п’янки після роботи й жорстка ієрархія.
За даними недавнього опитування Japan Research Institute, лише 30% молодих японців вважають для себе важливим дертися вгору службовими сходами. Для решти ж японської молоді на першому місці задоволення від роботи й радість від плідної співпраці з іншими людьми.
За даними уряду Японії, 2022 року лише 9% японців працювали понад 60 годин на тиждень. 20 років тому таких працівників у Японії було вдвічі більше".
