У Костополі племінник жорстоко вбив свою тітку

Із свого будинку 85-річна костопільчанка пані Ірина виходила рідко: дошкуляли хвороби. Але її щодня провідували дві доньки. Та минулу п’ятницю дочка Любов, коли навідалась до матері, згадує зі сльозами на очах.

...На обличчі пенсіонерки вбивця не залишив живого сліду. А стомившись бити, просто задушив жінку.

— Я як згадаю, що мама пережила перед смертю, то не можу заспокоїтись, — не стримує сліз одна з доньок убитої Ірини Валентина Копєйкіна.

Пенсіонерка мешкала сама, втім, Валентина та її сестра Любов, що також живуть у містечку Костопіль, навідувались до матері щодня.

— Після роботи прийшла як завжди. Щойно повернула за ріг будинку, побачила розбите вікно. Двері були відчинені. Хоча зазвичай мама зачинялась ізсередини. Я зайшла й остовпіла: все було у крові — стіни, вимикачі, меблі. Усе було перевернуте, — каже донька вбитої Любов Лисецька.

Тіло матері Любов побачила біля дивана, на якому вона зазвичай спала. На обличчі вбитої не було живого місця! На шиї сліди від удушення. Тіло було вже холодним. Тож жінка зрозуміла: матір вбили ще вночі.

Сусідка Людмила Гуріна каже: світло у бабусиній хаті вона бачила близько першої години ночі:

— Мій собака дуже став гавкати. Досі такого гавкоту від нього я не чула. Виглянула у вікно. Подумала, що то у матері ночує одна з доньок. Жодної тіні я не побачила. Бо якби запідозрила щось лихе, одразу б піднімала людей.

До оселі Ірини Василівни зловмисник пробрався через вікно. Воно єдине не проглядається з сусідніх будинків. Розбиваючи скло, Олександр порізав руки і собі. Тож бабусю вбивав, стікаючи кров’ю.

Хто скоїв звірячий злочин, рідні вбитої здогадались одразу. 43-річний Олександр — племінник постраждалої.

— Він вийшов недавно з тюрми, де сидів 15 років за вбивство. Повернувшись, прийшов до родини і просив у всіх вибачення. Обіцяв, що так поводитись більше не буде. Разом із тим знайомим розповідав, що на волі йому тяжко і, мовляв, у в’язниці ліпше, — каже Любов Лисецька.

Загалом у в’язниці чоловік провів 25 років. Останній вирок за крадіжку тисячі гривень із місцевого кафе почув лише на початку лютого. Призначене покарання — обмеження волі — ще не набрало чинності.

— Олександр раніше також відбував покарання за умисне вбивство, крадіжки з проникненням, заволодіння чужим майном, проникнення в житло, а також привласнення майна, яке було йому ввірене, — каже заступник керівника Костопільського відділення поліції Роман Петринчук.

Шукаючи гроші у вбитої тітки, Олександр перевернув хату догори дном — вибив двері у шафах, поламав меблі та розкидав одяг. А потім просто пішов геть. Рідні кажуть: зловмисник поїхав маршруткою до Києва. Там у колишньої співмешканки його і затримали. У чоловіка вилучили поцуплені з хати вбитої медалі та гроші. Показів чоловік не дає. Щоб з’ясувати усі обставини трагічної ночі у будинку вбитої, поліцейські призначили кілька експертиз.

Рідні чекають на найсуворішу міру покарання для злочинця.

— Якби в Україні була смертна кара, то я би хотіла, щоб його позбавили життя. Його всі бояться! Оскільки такого покарання в нас зараз немає, то ми очікуємо, що йому дадуть довічне позбавлення волі, — каже донька вбитої Валентина Копєйкіна.

Олександру і справді загрожує довічне позбавлення волі. На час слідства його арештували.

Світлана ПРОКОПЧУК