Мініатюрну техніку зі старих швейних машинок виготовляє майстер Євгеній Сак
Літаки, автомобілі для перегонів, мотоцикли, трактори та гармати — мініатюрну техніку зі старих швейних машинок, які купує на металобрухті, виготовляє майстер зі Здовбиці на Євгеній Сак. Слюсар за фахом, він зараз ремонтує вантажівки для військовиків, а у вільний час — творить. Захоплення з’явилося приблизно рік тому завдяки дітям, відтоді його доробок налічує 12 екземплярів, пише Суспільне.
- Мене на це надихнув син — валялася стара швейна машинка, він каже: «Тату, з них роблять трактори». Я спочатку не надав цьому значення, але, думаю, спробую виготовити щось оригінальне зі швейної машинки. Все-таки свого часу я займався ковальством. Свої вироби наразі не продаю, просто показую і збираю колекцію. Зараз роблю гармату, яку після завершення хочу виставити на аукціон, а всі кошти, які надійдуть, передати Збройним силам України.
Матеріали для своїх виробів шукає у пунктах металобрухту.
- Почав їздити на металобрухт, а ви самі знаєте, що там зараз — "любе-голубе". Згодом хлопці почали цікавитися, для чого воно мені – я почав розказувати. Приходжу, а вони вже для мене залишали і запчастини цікаві, й швейні машинки. Одна жінка прислала дві швейні машинки з-під Києва поштою: «Я бачу, що ви працюєте, вони мені не потрібні, а ви створюєте такі шедеври — заберіть». І люди самі пропонують і віддають.
Майстер каже, що ця робота настільки захоплива, що просто "затягує".
- Часом сиджу аж до вечора, думаю, ще трішки – і піду вже в хату. Але так затягує, що приходиш посеред ночі. А в душі воно дає полегшення, не фізично, а душевно відпочиваєш. Якраз зимовий період почався. Я собі натоплю буржуйку і працюю. Приходжу о першій чи другій ночі, а дружина зранку каже: «Чого ти там так довго сидів?». Кажу: «Якось тепло там, зручно, компоную запчастини». А вона: «Ой, що ти там робиш?». Коли зробив того тракторця, приніс – як новенький, все пофарбоване, чисте, гарне.
За фахом Євгеній Сак починав як слюсар-ремонтник.
- Ми їздили по всій Україні — відновлювали цементні заводи. І на залізниці працював слюсарем, а зварювальні роботи вже навчився сам.
- Всі з'єднувальні частини я попередньо обприскую, щоб відійшли, розкисли й стали придатні для відкручування різних деталей. Потім розбираю, без зубила та молотка не обійтися. Так доходжу до того стану, що більше нічого не відкручується. Беру "болгарку" й починаю розпилювати. Це найбільш кропітка робота і найневдячніша. Жодних креслень у роботі не використовую. Просто дивлюся, які деталі в мене є і чи підходять до майбутнього виробу. Далі зачищаю заготовку і з'єдную зварюванням. Ґрунтую, фарбую — і все, виріб готовий, - додає майстер.
Євгеній Сак каже, що трохи допомагає теперішня робота. Працює він зварником-рихтувальником.
- Ремонтуємо старі військові вантажні автомобілі. Поки йде війна, роботи досить багато. Привозять техніку нову й стару – її треба ремонтувати, щоб хоч якусь частину своєї праці вкласти в нашу перемогу.
- Найперший виріб — це мій тракторець, він найбільше подобається. Це як найперший шматок хліба — найсмачніший. З останніх робіт це — така машинка, як Rolls-Royce, мені сподобалася. Мотоцикл. З двох машинок мені ще подобається болід. Товариш робить літаки з пінопласту і каже, що це дуже хороша ідея, тож я вирішив теж зробити; залишилося поставити пропелер — і вже буде зліт. І щойно зробив гармату. Але на цьому я не зупиняюся. Буду вдосконалювати свої навички й працювати.
