Чому в Україні така велика комісія за розрахунки в магазинах через термінали?

Комісія варіюється в районі 2% і навіть більше, в той час як в Європі обмежена 0,3%.

Висока комісія, яку беруть банки за розрахунки через термінали, не регулюється законом і може бути результатом змови між банківськими установами. Таку думку в інтерв’ю «Главкому» висловив Данило Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп фракції «Слуга Народу».

«Зараз ця плата не регулюється законом, а визначається ринком. Але ринок є дуже обмеженим і є певні підстави вважати, що щодо цієї ціни є певна домовленість між банками, тому вона і не знижується. Конкуренція не впливає на рівень цін так, як повинна впливати. Практично всі рітейлери наводять приклад Європи, де ця комісія є обмеженою і вимагають її зменшення. Банки ж стверджують, що спочатку треба наситити торгівельну мережу терміналами, а потім зменшувати цю ставку. Я особисто є противником того, аби ми те, що можна врегулювати ринком, регулювали законом та втручалися в ринкові відносини», – наголосив нардеп.

Гетманцев також зазначає, що банки і рітейлери декілька разів сідали за стіл переговорів і намагалися домовитися щодо зниження комісії, але на ділі змін не відбулося. «Я за те, аби банки і рітейлери домовилися між собою про якийсь графік зниження цієї ставки. Причому на словах і ті, і інші проти і готові домовлятися, але тільки на словах. Ми двічі їх садили за стіл перемовин: минулого року в березні і восени проводили круглі столи. Вони начебто про щось домовлялися, йшли оформлювати і нічим це не завершувалося. Тож у нашого комітету є завдання до другого читання законопроєкту про платіжні системи вирішити це питання. Але про якийсь конкретний відсоток мова поки не йде», – зазначив депутат.

Немає однозначної відповіді і на питання, чи знизиться ціна в магазинах, після зниження ставки. «Практика свідчить, що навіть зниження певних видів податків не завжди призводить до зниження цін. Вони залишаються такими ж, просто гроші переходять з однієї кишені в іншу. Тому такий ризик також треба враховувати», – підкреслив Гетманцев.

Нагадаємо, наразі комісія (додатковий платіж, який стягує фінансова установа, як правило, банк собі в дохід) за здійснення таких безготівкових операцій з використанням платіжних карток в середньому починається від 1,8%, для малого та середнього бізнесу розміри комісії за картками ще вищі – починаються від 2% (і можуть сягати 3%).

Банки, які розвивають еквайринг та встановлюють термінали оплати, заробляють подекуди працюючи з нульовою рентабельністю. Їхня дохідність рідко перевищує 0,3%. Крім цього, підприємець щомісяця платить 300-400 грн за обслуговування одного POS-терміналу, за допомогою якого приймає безготівкові платежі. В результаті підприємець із обігом 5 млн грн на рік має заплатити платіжним системам і банкам комісію близько 150 тис. грн на рік.

Надвисокі доходи за рахунок бізнесу отримують саме банки, які випускають картки (банки-емітенти). Їхня комісія складає до 1,8%, тоді як в країнах ЄС така комісія складає від 0,2% до 0,3% та закріплена нормативно (відповідні обмеження встановлені Регламентом 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року про міжбанківські комісійні збори за платіжні операції).

Цьому Регламенту передувало антимонопольне розслідування Комісії ЄС проти найбільших двох банківських операторів Visa та MasterCard, яке завершилось мировою угодою щодо прийняття такого Регламенту. В 2008 році після повномасштабного розслідування, яке загрожувало обом найбільшим платіжним системам величезним штрафом, Visa і MasterСard домовилися з Єврокомісією зменшити свою комісію до 0,2%.З

Законопроектом пропонується встановити перехідний період і поступове зменшення розміру комісійної винагороди інтерчейндж без диференціації за типами банківських карток, а саме: