Біля Рівного врятували від загибелі трирічну лосиху
Тварина потрапила в закинуту очисну споруду і вибратись звідти не змогла. Безпорадну, у багнюці її випадково помітив селянин. Покликав на допомогу рятувальників. Зрештою, до рятувальної операції долучились і мисливці. Кілька годин роботи і тварина опинилась на волі.
Знесилену, налякану та мокру лосиху помітив мешканець села Городок.
- До мене прийшов односельчанин і каже, що бачив лося у воді в очисній споруді. Ми прийшли подивитись разом і зрозуміли: самим нам не впоратись. Викликали рятувальників. Це – територія колишнього тракторного заводу. Зараз тут все закинуте, - розповідає мешканець села Городок Олександр Мамчур.
До пастки, в якій опинилась тварина, дістатись рятувальникам було непросто. Обриви, ями, кущі та плазуни. Та все ж дійшли! Скільки днів лосиха пробула у пастці – невідомо. Харчувалась очеретом, води теж мала вдосталь. Втім, так хотіла на волю, що ходила кругами наче в манежі. І не раз, як свідчать сліди крові на бетонних плитах, намагалась перестрибнути двометровий бар’єр. Як самка потрапила до пастки, для її рятівників досі загадка.
- Може вночі втікала від когось та й сходу вскочила. А назад вибратись не змогла, - припускає Олександр Мамчур.
Люди розуміли: часу гаяти не можна. Та як витягти лосиху вагою майже півтони із такої ями, було не зрозуміло.
- Спочатку ми планували розбити бетонну стіну. Але тут немає електрики. Відтак, треба було шукати електростанцію і відбійного молотка, - розповідає голова мисливського колективу села Городок Василь Гетманчук.
- Потім думали приспати лосиху – є спеціальні патрони для цього. Але ж щоб її витягти потім, треба спеціальний кран, а сюди жодна техніка не доїде – небезпечно, - додає Олександр Мамчур.
Обидві версії відкинули.
- Ми вирішили зробити штучний настил з дерев, корчів. За допомогою бензопили зрізали декілька дерев і зробили поміст, - розповідає командир відділення пожежно-рятувальної частини Тарас Процишин.
Різали так, що в лосихи вуха тремтіли! Час від часу мусили зупинятись, аби тварина заспокоїлась. Безпорадна самка ходила вздовж манежу і не розуміла, що відбувається. Попри підбадьорювання рятівників перша спроба звільнитись із пастки була невдалою. Підкинувши колод, люди знову взялись гонити лосиху до підмостя.
І навіть коли лосиха здогадалась вийти на підмостя з гіллям, потрапити у безпечне місце їй вдалось не відразу. Тварина впала між бетонних плит, відстань між якими близько метра. І хоч глибина ями понад півтора метра завзяті рятівники впорались за кілька хвилин.
- Тоді нам вже легше було. У нас була мотузка. Ми кинули її на шию лосихи, не здавлюючи тварину. Тягнули за вуха і за допомогою тієї мотузки і так дістали, - Василь Гетманчук.
Купи шерсті на бетонній плиті і майже дві години рятувальної операції. Від емоцій, зізнаються рятівники, серця з грудей вилітали. Потім лосиха зникла у хащах. Усе добре, що добре закінчується, каже Олександр Мамчур. Чоловік живе неподалік закинутого заводу. І каже: із ям тут витягали і домашніх тварин.
- Коні потрапляли в ями. Їх доводилось діставали маніпулятором. А загалом: небезпечних місць тут багато! От яма, наприклад. Глибина до двох метрів. Якщо потрапить людина чи тварина, то може бути і кінець, - каже Олександр Мамчур. Відтак, благає людей оминати ці хащі. Бо не завжди допомога може прийти вчасно.
Світлана ПРОКОПЧУК
