101-річний рівнянин поборов коронавірус і повернувся додому
Симптоми коронавірусної інфекції старенький відчув три тижні тому. ПЛР-тест показав позитивний результат. Ускладнював перебіг хвороби, кажуть лікарі, не лише вік, а й хронічні недуги – ішемічна хвороба серця та гіпертонія. Пенсіонера терміново госпіталізували. Лікарі відчайдушно боролись за життя найстаршого пацієнта. І таки впорались.
За паспортом йому сто. Та вся родина знає: цієї весни Олександру Рафаїловичу вже виповнився 101 рік. Нині дідусь вдома, здебільшого спить. А ще напередодні рідні непокоїлись, чи виживе старенький.
- Я завжди кажу: "Батьку, поки ти живий, то я – син!" І він це розуміє, - обіймаючи старенького, каже син довгожителя Володимир Гельфанд.
Задишка, лихоманка та загальна слабкість у пана Олександра почались три тижні тому. Довгожителя одразу госпіталізували.
- Лихоманка трималась протягом двох тижнів. Ми діагностували у Олександра Рафаїловича двобічну пневмонію тяжкого ступеню, дихальну недостатність. Весь час пацієнт був на кисні. Але і ми, і дідусь впорались. Наш колектив був щиро радий, коли виписували пана Олександра із негативним ПЛР-тестом, - розповіла завідувачка інфекційного відділення Здолбунівської районної лікарні Людмила Ткачук.
Лікували Олександра Гельфанда у Здолбунівській лікарні. Віднедавна заклад приймає пацієнтів і з обласного центру. Наразі тут майже сотня пацієнтів з коронавірусом. Половина з них - на кисневій підтримці.
- Олександр Гельфанд – найстарший пацієнт з коронавірусом. І це якесь чудо, що в такому віці пацієнт видужав, - каже директор Здолбунівської районної лікарні Володимир Лепеха.
Син довгожителя Володимир каже: це зараз батько не бачить, погано говорить та багато спить. До хвороби він ходив по квартирі, самостійно їв. Щоб тренувати пам’ять, множив та ділив двозначні числа, перелічував столиці світу. А ще п’ять років тому щодня долав не менше п’яти кілометрів. Саме це, впевнений Володимир, і є секретом батькового зцілення.
- Батько завжди вів здоровий спосіб життя, займався спортом, багато ходив пішки, дихав за різними системами. А ще його видужування дуже залежало від лікарів, медсестер, молодших сестер, які за ним доглядали. Вони турбувались і зробили все можливе для нього, - каже Володимир Гельфанд.
Нині вони ще й за психологів, кажуть медики. Бо для хворих на коронавірус лише вимірювання життєвих показників чи призначеного лікування недостатньо. Їм потрібна надія!
- Пацієнтам з коронавірусною інфекцією треба мати велику силу волі і надію на видужання. Не можна налаштовуватись песимістично – це дуже впливає на видужання, - зазначає Людмила Ткачук.
- Страх перед хворобою робить найгірше. Якщо цей страх пережила 100-літня людина, то і молодші люди повинні впоратись, - додає Володимир Гельфанд.
Одразу після виписки з лікарні поважному пацієнту через відеозв’язок аплодувала уся ізраїльська родина. Та для повноцінного відновлення після “ковіду” Олександру Рафаїловичу знадобиться ще кілька місяців.
Світлана ПРОКОПЧУК
